1. Словник української мови у 20 томах

відписаний

ВІДПИ́САНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відписа́ти 2.

Всі ці урочища, плавні, угіддя – мовби повновладні його володіння, мовби кимось йому відписані, від когось заповідані в спадщину (О. Гончар);

Тим, хто в землі, довелося конати в лихоманці воєн, вмирати від серцевого нападу на порозі хати, відписаної під сільраду, забувати лік розпластаним дням (Є. Пашковський);

// відпи́сано, безос. пред.

Вільні та автономні “військові поселення” було відписано із земельного фонду Гетьманщини індивідуальним землевласникам із старшини (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відписаний — відпи́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відписаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відписати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відписаний — Відпи́саний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відписаний — ВІДПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відписа́ти 2. Словник української мови в 11 томах