1. Словник української мови у 20 томах

відплачуватися

ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДПЛАТИ́ТИСЯ, ачу́ся, а́тишся, док., діал.

1. Те саме, що віддя́чувати.

Він користав і з його розмов, і з поїздок, а за його добрість відплачувався йому такою вірною і старанною услугою (І. Франко);

Прикро подумати, що під одним дахом з тобою живуть люди, які стільки доброго тобі роблять, а ти не можеш їм ніяк відплатитися, бо ти – бідак (Б. Лепкий).

2. Повертати борг; розплачуватися.

Буду жити, буду працювати, то відплачуся (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відплачуватися — відпла́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відплачуватися — -уюся, -уєшся, недок., відплатитися, -ачуся, -атишся, док. 1》 рідко. Те саме, що віддячувати. 2》 діал. Повертати борг; розплачуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відплачуватися — ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́ТИ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВІДДАВА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  4. відплачуватися — ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДПЛАТИ́ТИСЯ, ачу́ся, а́тишся, док. 1. рідко. Те саме, що віддя́чувати. Він користав і з його розмов, і з поїздок, а за його добрість відплачувався йому такою вірною і старанною услугою (Фр., III, 1950, 267). Словник української мови в 11 томах