відповідальний
ВІДПОВІДА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Той, хто відчуває за собою, несе відповідальність за кого, що-небудь.
Дивилися мовчки одне одному у вічі, зріднені спільним горем, що поступалося зараз радості, яку принесло їм оце безпомічне ще життя. Почувалися відповідальними за нього перед пам'яттю найріднішої для них людини (Микита Чернявський);
– Цитьте! Цитьте! Ми не почуємо, як оголосять посадку на наш літак! – час від часу скрикувала Ліна Митрофанівна. Вона чомусь вважала себе найбільш відповідальною за проводи (В. Нестайко);
// Наділений правами та обов'язками у здійсненні якої-небудь діяльності, в керівництві справами.
Ходить він із такою пихою, що люди мимохіть спиняються і дивляться на нього .. Як же: відповідальний редактор шкільної стінгазети (С. Васильченко);
Не вистачить тут місця, щоб перелічити всі його злодіяння й невинні жертви, серед яких і командир полку, і начальник повітової міліції, і начальник карного розшуку, і ще дуже багато відповідальних працівників, червоноармійців та мирних громадян (В. Шкляр);
Місцевість було неофіційно відвідано цілком відповідальним представником уряду Об'єднаного Королівства (Ю. Андрухович);
Акти Президента України скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання (з мови документів);
// у знач. ім. відповіда́льний, ного, ч.; відповіда́льна, ної, ж. Той (та), кого наділено правами та обов'язками у здійсненні якої-небудь діяльності, в керівництві справами.
На брук вийшли першими секретар парткому Кричеєв і відповідальні. Вони вишикувались у шерег, а за ними з пішоходу посунула сіра партійна маса (Б. Антоненко-Давидович);
На час, коли з'явиться Житецький, підготовлені матеріали лежатимуть у нього на столі, відповідальний мигцем пробіжить написане, одразу визначивши, що чого варте (О. Гончар);
У листі до О. Кобилянської Леся Українка повідомляє про діяльність київської “Просвіти” та свою працю в цій установі як відповідальної за бібліотечну справу (з наук.-попул. літ.).
2. Особливо важливий, дуже серйозний.
А спочивати нема як. Чекає нас велика робота і відповідальна (Б. Лепкий);
Піня потискував плечима, але, натурально, не міг мовчати в такій відповідальній справі (В. Винниченко);
Українські вищі верстви займали відповідальні посади серед свого народу (І. Огієнко);
Важка, відповідальна і складна робота саперів на війні (С. Скляренко);
Сторож Онисько злякався і, плюнувши на свій відповідальний пост, дременув під дощем додому (О. Бердник).
3. Який вирізняється високорозвиненим почуттям обов'язку, добросовісно ставиться до своїх обов'язків.
Метою предмета “Християнська етика” є розвиток самостійного християнського й етичного мислення у студентів, підготовка до майбутньої праці та усвідомлення найважливіших християнських моральних законів, які становлять основу життя відповідальної людини (з навч. літ.);
Староста нашого літературного клубу – людина відповідальна, виконує свої обов'язки на відмінно (з газ.).
4. Який звітується перед кимось; підзвітний.
Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України (з мови документів).
Значення в інших словниках
- відповідальний — відповіда́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- відповідальний — зст. відвічальний; (пост) високий, важливий, керівний, провідний, ключовий; (період) критичний; (за що) (хто) який відає чим; (редактор) начальний, головний; (- ролю) дуже серйозний, стрижневий. Словник синонімів Караванського
- відповідальний — -а, -е. 1》 Такий, на якого покладено відповідальність за яку-небудь ділянку роботи, справу тощо. Відповідальна особа — фізична або юридична особа, яка несе відповідальність за певні дії чи цінності. 2》 Особливо важливий, дуже серйозний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відповідальний — ВІДПОВІДА́ЛЬНИЙ (такий, на якого покладена відповідальність за яку-небудь ділянку роботи, справу тощо), ВІДВІЧА́ЛЬНИЙ заст. (Роман:) Я знайомився з особистими справами відповідальних працівників (О. Корнійчук); — Я людина за це відвічальна, і я того від усіх вимагаю (О. Вишня). Словник синонімів української мови
- відповідальний — Відпові́дальний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відповідальний — ВІДПОВІДА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Такий, на якого покладена відповідальність за яку-побудь ділянку роботи, справу тощо. Комуністи, відповідальні за організацію баз, виїжджали в ліс і.. підшукували місця для влаштування складів (Шер. Словник української мови в 11 томах