відповідачка
ВІДПОВІДА́ЧКА, и, ж.
Жін. до відповіда́ч.
Відповідачка не дала згоди на обмін житла від свого імені та від імені неповнолітнього сина (з наук. літ.);
Викликана для вручення копії позовної заяви і співбесіди відповідачка не заперечувала викладених чоловіком фактів, однак згоди на розірвання шлюбу не дала (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відповідачка — відповіда́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- відповідачка — -и. Жін. до відповідач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відповідачка — ВІДПОВІДА́ЧКА, и, ж. Жін. до відповіда́ч. Словник української мови в 11 томах