1. Словник української мови у 20 томах

відполірований

ВІДПОЛІРО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відполірува́ти.

На спині бійця вона [металева плита] вилискувала, як добрячий, відполірований скибами ґрунту леміш (О. Гончар);

Зверху камінь чистий, гладенько відполірований, та чим далі вниз – темніший, слизький, бурий від моху (В. Близнець);

Після викінчення живопису його покривали воском, .. ще потім натирали сукном – і ось блиск, як у відполірованого мармуру (П. Загребельний);

// відполіро́вано, безос. пред.

Скрізь прибрано, підметено, підчищено і відполіровано (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відполірований — відполіро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відполірований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відполірувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відполірований — ВІДПОЛІРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відполірува́ти. На спині бійця вона [металева плита] вилискувала, як добрячий, відполірований скибами грунту леміш (Гончар, І, 1954, 53). Словник української мови в 11 томах