відполіскувати
ВІДПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, док., що.
1. Відмивати не дуже забруднені речі, злегка полощучи у воді.
Заляпані багнюкою штанці Миколка з Тимком намагалися відполоскати у ставку, але багнюка не піддавалася (із журн.);
// Полоскати у воді після прання.
Бабуся прала білизну вдома, а відполіскувати завжди ходила до річки (із журн.).
2. тільки док. Закінчити щось полоскати.
Мати нарешті відполоскала купу сорочок і сіла трошки відпочити (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відполіскувати — відполі́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відполіскувати — -ую, -уєш, недок., відполоскати, -ощу, -ощеш, док., перех. 1》 Відмивати не дуже забруднені речі, злегка полоскаючи у воді. 2》 тільки док. Закінчити щось полоскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відполіскувати — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- відполіскувати — ВІДПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, док., перех. 1. Відмивати не дуже забруднені речі, злегка полоскаючи у воді. 2. тільки док. Закінчити щось полоскати. Словник української мови в 11 томах
- відполіскувати — Відполіскувати, -кую, -єш сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ. Словник української мови Грінченка