відпорений

ВІДПО́РЕНИЙ, ВІДПО́РОТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відпоро́ти і відпоро́тися.

Знайшов [Грабовський] чоботи і став узуватися. Лівий швидко наліз на ногу. А з правим довелося поморочитись – відпоротий задник згортався в дудочку (М. Сиротюк);

На ногах у матері були опорки – старі поношені чоботи, від яких були відпорені халяви (з мемуарної літ.);

Відпороті від піджака ґудзики нагадували майстрові про терміновість ремонту (з газ.).