відпотівання
ВІДПОТІВА́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. відпотіва́ти.
Погано плодоносять печериці на натуральному компості без пастеризації і відпотівання у контрольованих умовах (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпотівання — відпотіва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови