1. Словник української мови у 20 томах

відпрасовувати

ВІДПРАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

Старанно прасувати; випрасовувати.

Моя бабуся завжди дбайливо та ретельно відпрасовувала дідові сорочки (з газ.);

Кілька разів на рік рівняни вбирали на себе святковий одяг, видобувши його у надрах шаф, відчистивши й відпрасувавши (О. Ірванець);

За допомогою парових прасок нового покоління без жодних зусиль можна відпрасувати гардини або штори, не знімаючи їх із карниза (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпрасовувати — відпрасо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпрасовувати — -ую, -уєш, недок., відпрасувати, -ую, -уєш, док., перех. Старанно прасувати; випрасовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпрасовувати — ПРАСУВА́ТИ (вирівнювати перев. після прання гарячою праскою), ГЛА́ДИТИ розм.; ВИПРАСО́ВУВАТИ, ВІДПРАСО́ВУВАТИ, ПРОПРАСО́ВУВАТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ розм., ВІДГЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРОГЛА́ДЖУВАТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  4. відпрасовувати — ВІДПРАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Старанно прасувати; випрасовувати. Словник української мови в 11 томах