відпустительний

ВІДПУСТИ́ТЕЛЬНИЙ, а, е, рел.-церк.

Стос. до відпусту.

Винос плащаниці з вівтаря на середину храму відбувається при співі відпустительних тропарів на вечірні (із журн.);

Тропар дня, після якого слідує відпуст, називається відпустительним (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me