відпустительний
ВІДПУСТИ́ТЕЛЬНИЙ, а, е, рел.-церк.
Стос. до відпусту.
Винос плащаниці з вівтаря на середину храму відбувається при співі відпустительних тропарів на вечірні (із журн.);
Тропар дня, після якого слідує відпуст, називається відпустительним (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me