1. Словник української мови у 20 томах

відрадно

ВІДРА́ДНО.

Присл. до відра́дний.

Серце її одрадно затріпалося (Панас Мирний);

Відрадно зазначити, що .. автор ніде не падає до “малоросійщини” епігонів Котляревського (М. Зеров);

// у знач. пред.

– Чув, чув, що приїхав! Радісно мені, приємно, відрадно... (В. Винниченко);

Орині відрадно Павла слухати (К. Гордієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрадно — відра́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. відрадно — Присл. до відрадний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрадно — див. відрадісно хохл. (отрадно) радо, радісно Словник чужослів Павло Штепа
  4. відрадно — ВІДРА́ДНО. Присл. до відра́дний. Серце її одрадно затріпалося (Мирний, І, 1954, 66); // у знач. присудк. сл. Хо чує, що на душі в нього стає легше, відрадніше (Коцюб., І, 1955, 174); Орині відрадно Павла слухати (Горд., Чужу ниву.., 1947, 155). Словник української мови в 11 томах