відражати

ВІДРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, рідко.

Відштовхувати когось чимось (неприємним, поганим виглядом або запахом і т. ін.).

На широкій поверхні життя кохання непомітне й нікому, крім закоханих, нецікаве. Воно навіть відражає, коли десь необережно назовні виявиться (В. Підмогильний);

Під очима в нього зяяли дві довгасті чорні дірки з рожевими вінцями живої скори, й вух теж не було, й довга чорна борода клинцем та чорні вуса не здобили його вид, а мовби ще дужче відражали (І. Білик).