1. Словник української мови у 20 томах

відректи

ВІДРЕКТИ́ див. відріка́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відректи — відректи́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відректи — див. відрікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відректи — ВІДПОВІДА́ТИ (говорити у відповідь на чиїсь слова, запитання тощо), ВІДКА́ЗУВАТИ, ВІДМОВЛЯ́ТИ рідше, ПОВІДА́ТИ рідко, ВІДРІ́ЗУВАТИ розм., ВІДРУ́БУВАТИ розм., ВІДРІКА́ТИ заст.; ВІДЖАРТО́ВУВАТИСЯ (давати жартівливу відповідь). — Док. Словник синонімів української мови
  4. відректи — ВІДРЕКТИ́ див. відріка́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. відректи — Відректи, -ся см. відрікати, -ся. Словник української мови Грінченка