1. Словник української мови у 20 томах

відрибалити

ВІДРИБА́ЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод., розм.

Закінчити, перестати рибалити.

Він уже відрибалив своє;

// рідко. Те саме, що пориба́лити.

Були з другом на водоймі, відрибалили на ура (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрибалити — відриба́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відрибалити — -лю, -лиш, док., перех. і неперех. Закінчити, перестати рибалити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрибалити — ВІДРИБА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і неперех. Закінчити, перестати рибалити. Він уже своє відрибалив. Словник української мови в 11 томах