відритий
ВІДРИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відри́ти.
Рятували нас добре відриті окопи (Є. Доломан);
Досвідчене око Штаренберга відразу помітило в траншеях, у спеціально відритих для цього гніздах, гармати (В. Малик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me