відрихтовувати

ВІДРИХТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРИХТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

Здійснювати рихтування.

Коло кузні жаткарі так відрихтовували сегменти, щоб вони прилягали до пальцевих платівок, точили запасні ножі (М. Стельмах);

Нам треба взяти всім по гільзі, розпустити їх зубилом і молотком уздовж, одрубати денця з капсулями і відрихтувати залізо, щоб воно було рівне, як аркуш паперу... (Григір Тютюнник);

– Ти, Будий, допоможеш Тальцеві піч відрихтувати (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me