1. Словник української мови у 20 томах

відровий

ВІДРОВИ́Й, а́, е́.

Місткістю в одне відро.

Мама у відровий казанець виливала молоко, додавала трохи води, бо молока треба було дати у поле (з мемуарної літ.);

Днювальний приніс майже відровий мідний чайник і одразу поставив його на буржуйку (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відровий — відрови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відровий — -а, -е. Який може вмістити відро рідини або сипких тіл (про посудину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відровий — ВІДРОВИ́Й, а́, е́. Який може вмістити відро рідини або сипких тіл (про посудину). Словник української мови в 11 томах