відростати
ВІДРОСТА́ТИ, а́є, недок., ВІДРОСТИ́, те́, док.
Виростати до певного розміру; рости знову після перерви в рості на місці підрізаного, втраченого (про пагони рослин, про волосся, нігті і т. ін.).
Після використання озимини, яку скошують на 8–10 сантиметрів, вика дуже швидко відростає (з наук. літ.);
У землянці цілу зиму держав [дід Улас], на світ не показував, поки в неї коси не одросли (Панас Мирний);
Цілий цей місяць він не голився, і в нього відросла здоровенна борода (Ю. Смолич);
Тюльпани і гіацинти затемнюйте, а коли листя відросте до 6 см, затемнення припиніть (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відростати — відроста́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відростати — -ає, недок., відрости, -те, док. Рости знову після перерви в рості, після косіння, стриження тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відростати — див. рости Словник синонімів Вусика
- відростати — ВІДРОСТА́ТИ, а́є, недок., ВІДРОСТИ́, те́, док. Рости знову після перерви в рості, після косіння, стриження тощо. Після використання озимини, яку скошують на 8-10 сантиметрів, вика дуже швидко відростає (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах