відруховий

ВІДРУХО́ВИЙ, а, е, зах.

Рефлективний, машинальний, несвідомий.

По дорозі я запитав її, чому Зіна була невдоволена, на що я дістав несподівано відрухову відповідь: – Не питайте! Ніколи вам цього не скажу! (У. Самчук);

У кінці пристрасті піднято на той рівень, коли від святого до диявольського – не крок, ні! – нахил голови, відруховий жест плечем (із журн.).