відсвятковувати

ВІДСВЯТКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСВЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

1. Те саме, що святкува́ти 1.

Своя сцена та добрий хор давали змогу гідно відсвятковувати шкільні та національні свята, що мало велике значення в навчальному й виховному процесі (з наук.-попул. літ.);

Вважали мої львівські приятелі за потрібне відсвяткувати .. 25-літній ювілей моєї письменницької діяльності (І. Франко);

Відсвяткувати цю дату [іменини] Олена Семенівна вирішила у свого батька (Я. Гримайло);

Він повернувся до хати, кинув килим на порозі, зачинив двері кімнати, сів на телефон. Треба спробувати знову відсвяткувати Тетянин день, який вони вже святкували в її іменини, в січні (Є. Кононенко).

2. тільки док. Закінчити святкувати.

Минув мій рік шістнадцятий, сімнадцятий починаю. Одсвяткували ми Зелену неділю (Марко Вовчок);

Минуло Різдво, відсвяткували й Водохреща, а з столиці ні чутки (М. Коцюбинський).