відсвіжний

ВІДСВІЖНИ́Й, а́, е́.

Який відсвіжує.

Піняве [пиво], як кумис, і відсвіжне, як м'ята (З. Тулуб);

І в своїй поетичній творчості Франко весь час повертався до української пісні, занурюючись у її стихію, як у животворний, відсвіжний потік (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсвіжний — відсвіжни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відсвіжний — -а, -е. Який відсвіжує. Відсвіжний подув вітру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсвіжний — ВІДСВІЖНИ́Й, а́, е́. Який відсвіжує. Піняве [пиво], як кумис, і відсвіжне, як м’ята (Тулуб, Люцолови, І, 1957, 224); *Образно. Але і в своїй поетичній творчості Франко весь час повертався до української пісні, занурюючись у її стихію, як у животворний, відсвіжний потік (Рильський, III, 1956, 263). Словник української мови в 11 томах