відселенець

ВІДСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч.

Той, кого відселили, відселяють в інше місце.

У разі відмови від квартири відселенець має право повернутися у свій старий район і вибрати там таку саму квартиру в новому будинку (з публіц. літ.);

Останній відселенець покинув аварійну висотку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me