відсиджений

ВІДСИ́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відси́діти.

Підприємства винагороджують своїх співробітників залежно від виконання роботи й одержання конкретних результатів, а не за відсиджений на робочому місці час (з публіц. літ.);

Якщо дитина погано розуміє навчальний матеріал, відчуває дискомфорт на уроці, – тоді вона відміряє час перебування в школі кількістю відсиджених уроків (з наук.-попул. літ.);

– А на губу [гауптвахту] не втраплю? – спитав Тарас, згадавши про рукавиці й добу, за них відсиджену (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсиджений — відси́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови