відскоблювати
ВІДСКО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДСКОБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що.
1. Скоблячи, видаляти щось; відшкрібати.
Не відскоблюйте висохлі плями з оббивки м'яких меблів! Плями слід видаляти за допомогою поролонової губки з мильною піною, а потім витерти сухою серветкою (з мови реклами);
// Чистити щось, деручи гострим предметом і знімаючи з поверхні бруд, сторонні нашарування і т. ін.
Відскоблювати сковорідку ножем.
2. тільки док. Закінчити, перестати скоблити.
Відскоблити стіни перед ремонтом.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відскоблювати — відско́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови