відслонений
ВІДСЛО́НЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відслони́ти.
Тихий рожевий світ обливав її чудове, матово-біле лице та руки, одслонені до плечей (І. Нечуй-Левицький);
Забіліло стінами з-поміж садів, заскрипіло колодязними журавлями, всміхнулося відслоненим обличчям (Р. Іваничук);
// відсло́нено, безос. пред.
Тепер йому цілком одслонено запону з-перед очей. Так жити далі не можна! (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відслонений — відсло́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відслонений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відслонити. || відслонено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відслонений — ВІДСЛО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відслони́ти. Тихий рожевий світ обливав її чудове, матово біле лице та руки, одслонені до плечей (Н.-Лев., ІV, 1956, 7); // відсло́нено, безос. присудк. сл. *Образно. Словник української мови в 11 томах