відсмоктувати
ВІДСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСМОКТА́ТИ, окчу́, о́кчеш, док., що.
1. Смокчучи, витягувати з чогось рідину.
Все, що він може зараз робити – це відсмоктувати слину з нижньої губи, щоб не капала (Л. Дереш);
При укусі змії необхідно якомога швидше відсмоктати кров із ранки (з наук.-попул. літ.);
Люди вважають, що п'явка відсмоктує тільки нездорову кров (з газ.).
2. спец. Вбирати, витягати з чогось рідину, газ та ін. за допомогою спеціального пристрою.
Вакуумні установки відсмоктують із рідкої сталі небажані домішки (з наук.-попул. літ.);
У стані спокою натщесерце зі шлунка людини можна відсмоктати близько 50 мл шлункової рідини (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсмоктувати — відсмо́ктувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відсмоктувати — -ую, -уєш, недок., відсмоктати, -окчу, -окчеш, док., перех. 1》 Втягувати ротом частину якої-небудь рідини. 2》 спец. Витягати, забирати з чогось частину рідини, газу тощо за допомогою насоса, смока. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсмоктувати — ВІДСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСМОКТА́ТИ, окчу́, о́кчеш, док., перех. 1. Втягувати ротом частину якої-небудь рідини. Відсмоктувати з рани кров. 2. спец. Витягати, забирати з чогось частину рідини, газу тощо за допомогою насоса, смока. Словник української мови в 11 томах