1. Словник української мови у 20 томах

відсоння

ВІДСО́ННЯ, я, с.

Добре освітлюване сонцем місце; сонячний бік.

Найбільша часть сиділа .. на відсонню [відсонні], балакаючи про косовицю (І. Франко);

І дні весняні ще на осінь схожі, А на відсоння вже повзуть жуки (Л. Дмитерко);

Опале ще з минулої осені листя лежало в саду грубою, неприбраною верствою, через яку вже пробивалась молода трава, а на відсонні цвіли дрібні стокротки (Р. Горак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсоння — Сонячне місце [VI] — місце, що освітлюється сонцем [VII] Словник з творів Івана Франка
  2. відсоння — відсо́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. відсоння — -я, с. Добре освітлюване сонцем місце; сонячний бік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відсоння — ОСО́ННЯ (незатінене місце, що освітлюється та підігрівається сонцем), ПІДСО́ННЯ, ПРИ́ГРІВ, ВІДСО́ННЯ. Тіна виполоскала сукню, Ярославову сорочку, розвісила на кущах, на осонні (Ю. Мушкетик); Жито половіє на підсонні, застилає колос небокрай (М. Словник синонімів української мови
  5. відсоння — Відсо́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відсоння — ВІДСО́ННЯ, я, с. Добре освітлюване сонцем місце; сонячний бік. Найбільша часть [частина] сиділа.. на відсонню, балакаючи про косовицю (Фр., VII, 1951, 45); І дні весняні ще на осінь схожі, А на відсоння вже повзуть жуки (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 73). Словник української мови в 11 томах
  7. відсоння — Відсоння, -ня с. Солнечная сторона. Словник української мови Грінченка