1. Словник української мови у 20 томах

відспіваний

ВІДСПІ́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відспіва́ти 1, 4.

Ледь чується солодкий журкіт в сливі, І ще солодші – тихі, жалісливі, Твої, давно відспівані пісні... (І. Вирган);

В мене вже тая пісня давно відспівана, і вдруге я її співати не хочу (Б. Лепкий);

У добрій молитві, відспіваній колядці, таємно зробленому доброму ділі милосердя – завжди присутній Христос! (з рел.-церк. літ.);

Іван Компанієць, сотник кінної сотні полку гайдамаків Холодного Яру, був відспіваний у Покровській церкві с. Мельників, похований на території Мотронинського монастиря (з наук.-попул. літ.);

// відспі́вано, безос. пред.

Наприкінці торжества нашому любому ювіляру було відспівано “Многая літа” (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відспіваний — відспі́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відспіваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відспівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відспіваний — ВІДСПІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відспіва́ти. Ледь чується солодкий журкіт в сливі, І ще солодші — тихі, жалісливі, Твої, давно відспівані пісні… (Вирган, В розп. літа, 1959, 122). Словник української мови в 11 томах