відстежувати

ВІДСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док.

1. кого, що. Здійснювати нагляд, контроль і т. ін. за кимсь, чимсь; стежити.

Випробування робилися за наперед підготовленою програмою, ми цю програму відстежували (Ю. Щербак);

Невмінням чи небажанням відстежувати результати рішень, що приймаються, позначено, на жаль, багато політичних акцій, здійснюваних українськими політиками (з публіц. літ.);

Нова версія текстового редактора має засоби граматичного контролю, відстежує неправильне вживання предикатів, помилки друку (з наук.-попул. літ.);

Гітлерівці досить ретельно відстежували учасників руху Опору (із журн.);

Майже всі Кейтові гроші зникли, ніби розчинилися в повітрі, і відстежити їх не вдалося (О. Авраменко);

// Виявляти, з'ясовувати, визначати.

Політична журналістика – це здатність відстежити, проаналізувати і (по можливості) спрогнозувати політичну ситуацію (з публіц. літ.);

З огляду на складність та багатовимірність філософської лірики важко відстежити той жанровий “поріг”, яким би обмежувалося включення певної поезії у предмет дослідження (з наук. літ.).

2. що, спец. Фіксувати, повторювати який-небудь процес, результати чого-небудь за допомогою спеціальної апаратури.

Аналіз деформованого стану арматури показав, що закладний фланець відстежує розворот днища корпусу (з наук. літ.).