відсторонювання

ВІДСТОРО́НЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відсторо́нювати і відсторо́нюватися.

Дослідник відзначає активну участь викладачів у процесі навчання і водночас їх відсторонювання (іноді навіть усвідомлене) від участі у професійному розвитку студентів (з наук. літ.);

Відсторонювання від службових обов'язків.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсторонювання — відсторо́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відсторонювання — -я, с. Дія за знач. відсторонювати. Великий тлумачний словник сучасної мови