відсторонювання
ВІДСТОРО́НЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. відсторо́нювати і відсторо́нюватися.
Дослідник відзначає активну участь викладачів у процесі навчання і водночас їх відсторонювання (іноді навіть усвідомлене) від участі у професійному розвитку студентів (з наук. літ.);
Відсторонювання від службових обов'язків.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсторонювання — відсторо́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відсторонювання — -я, с. Дія за знач. відсторонювати. Великий тлумачний словник сучасної мови