відстрелений

ВІДСТРЕ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до відстре́лити.

На гільзах, відстрелених з автоматичної зброї, сліди утворюються на капсулі – слід від бійка ударника у вигляді вм'ятин і сліди переднього зрізу затвора – борозенки і валика (з навч. літ.).

2. Те саме, що відстрі́ляний.

Зазначимо, відстрелених лисиць возять у ветлабораторію. Там мають встановити, чи не хворіла руда на сказ (із журн.);

Перш ніж надіти сумку, потрібно буде довести, що звір, з чиєї шкури вона виготовлена, відстрелений легально (з газ.);

Колумбійці про своїх відстрелених наркобаронів розповідають цілі легенди (із журн.);

Відстрелена мисливцями дичина.