1. Словник української мови у 20 томах

відстругувати

ВІДСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТРУГА́ТИ, ужу́, у́жеш і уга́ю, уга́єш, док., що.

Знімати верхній шар, стісувати частину деревини, пластику і т. ін. рубанком, ножем або іншим інструментом.

Відстругувати деревину зручно тільки прямою частиною леза (з навч. літ.);

Якщо поверхні країв на стику нерівні, то їх можна відстругати та відшліфувати, але з перекошеною деревиною нічого не вдієш (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстругувати — відстру́гувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстругувати — -ую, -уєш, недок., відстругати, відстружу, відстружеш і відстругаю, відстругаєш, док., перех. Рубанком або іншим столярним інструментом стісувати частину деревини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстругувати — Вистругувати, вистругати, повистругувати, зістругувати, зістругати, позістругувати, обстругувати, обстругати, пообстругувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відстругувати — ВІДСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТРУГА́ТИ, відстружу́, відстру́жеш і відструга́ю, відструга́єш, док., перех. Рубанком або іншим столярним інструментом стісувати частину деревини. Словник української мови в 11 томах