відсукувати
ВІДСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУКА́ТИ, відсука́ю, відсука́єш і відсучу́, відсу́чиш, що.
1. Сукати, скручувати певну частину нитки, мотузка, свічки і т. ін.
Відсукати шматок мотузки.
2. рідко. Те саме, що відко́чувати 2.
Гордій же, особливого виразу слів не чувши і не відкачавши холоші, не відсукавши рукавів та узявшися за щиток брички та за її спинку, розгонисто сів біля панни Варки (Т. Осьмачка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсукувати — відсу́кувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- відсукувати — ВІДКО́ЧУВАТИ (відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т.ін.), ВІДГОРТА́ТИ, ВІДСУ́КУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ рідше. — Док.: відкоти́ти, відгорну́ти, відсука́ти, розкоти́ти. Він відкотив рукава, розгладив їх (Ю. Шовкопляс); Відгорнути комір; Розкочувати холоші. Словник синонімів української мови
- відсукувати — ВІДСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУКА́ТИ, відсука́ю, відсука́єш і відсучу́, відсу́чиш, перех. розм., рідко. Те саме, що відко́чувати 2. Словник української мови в 11 томах