відсівний
ВІДСІВНИ́Й, а́, е́.
Одержаний унаслідок відсівання.
Завеликий відсівний матеріал можна повернути на повторне подрібнювання, поки не буде досягнуто бажаного розміру часток (з наук.-техн. літ.);
// Грубий, із висівками, які залишилися при відсіванні (про борошно).
Було отримано відсівне житнє борошно з виходом 85 % (з наук.-попул. літ.);
// Признач. для відсівання.
Гречка надходить у зерноочисне відділення на сепаратор, який має три сита – приймальне, відсівне і підсівне (з наук.-техн. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсівний — відсівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- відсівний — -а, -е. Одержаний унаслідок просіювання. || Який може просіюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсівний — ВІДСІВНИ́Й, а, е. Одержаний унаслідок просіювання; // Який може просіюватися. Словник української мови в 11 томах