відтворювач

ВІДТВО́РЮВАЧ, а, ч.

1. Той, хто відтворює що-небудь.

Право на одержання контрольних марок мають імпортери, експортери та відтворювачі примірників аудіовізуальних творів (з мови документів);

* Образно. Відтворювачем національної ментальності є мистецька вартість, продукована в Україні (із журн.).

2. Прилад, що відтворює аудіо- або відеозаписи.

Відтворювач звуку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me