відтепліти

ВІДТЕ́ПЛІТИ, іє, док.

Відтанути.

Розтане сніг, земля відтепліє (із журн.);

// безос.

Послизнувшись, вона [Надя] думала: – “Вже осінь, вже глупа осінь, вже до весни не відтане й не відтепліє” (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me