відтерпіти

ВІДТЕ́РПІТИ, плю, пиш; мн. відте́рплять; док.

Перетерпіти, натерпітись.

– Та й було ж нам, як гостей випроводили! За все ми одтерпіли!.. (Марко Вовчок);

Гарячіші голови пропонували крайню міру. – Кинемо жеребок... Най один відтерпить за всіх, так бодай уже кінець буде (Г. Хоткевич);

Та мертвому либонь і до того байдуже, він-бо своє віджив на цій святій і грішній землі, відмордувався подалі від чужого ока, все відтерпів, сумлінно заробивши собі довічний спокій (І. Нижник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтерпіти — відте́рпіти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. відтерпіти — -плю, -пиш; мн. відтерплять; док., діал. Перетерпіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтерпіти — ВІДТЕ́РПІТИ, плю, пиш; мн. відте́рплять; док., діал. Перетерпіти. — Та й було ж нам, як гостей випроводили! За все ми одтерпіли!.. (Вовчок, І, 1955, 113). Словник української мови в 11 томах
  4. відтерпіти — Відтерпіти см. відтерплювати. Словник української мови Грінченка