відточення
ВІДТО́ЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. відточи́ти.
Відточення ланцюгів бензопил звичайно проводять у ремонтно-механічних майстернях (з навч. літ.);
Процес відшукування потрібного слова – це й процес кристалізації, відточення думки (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відточення — відто́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відточення — -я, с. Дія та її результат за знач. відточити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відточення — ВІДТО́ЧЕННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. відточи́ти. Процес відшукування потрібного слова — це й процес кристалізації, відточення думки (Рад. літ-во, 1, 1964, 26). Словник української мови в 11 томах