відточення

ВІДТО́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відточи́ти.

Відточення ланцюгів бензопил звичайно проводять у ремонтно-механічних майстернях (з навч. літ.);

Процес відшукування потрібного слова – це й процес кристалізації, відточення думки (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відточення — відто́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відточення — -я, с. Дія та її результат за знач. відточити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відточення — ВІДТО́ЧЕННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. відточи́ти. Процес відшукування потрібного слова — це й процес кристалізації, відточення думки (Рад. літ-во, 1, 1964, 26). Словник української мови в 11 томах