1. Словник української мови у 20 томах

відтрубити

ВІДТРУБИ́ТИ, ублю́, у́биш; мн. відтру́блять; док., що.

Те саме, що відсурми́ти.

Відтрубили сурмачі нічліг (І. Чендей);

// розм. Пропрацювати, відслужити тривалий час.

Ті десять літ солдатчини, що відтрубив за Каспієм і за Уралом, ще й досі йому здаються жахливим сном (Василь Шевчук);

Відтрубив на заводі 30 років (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтрубити — відтруби́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відтрубити — -ублю, -убиш; мн. відтрублять; док., перех., рідко. Те саме, що відсурмити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтрубити — ВІДСУРМИ́ТИ (закінчити сурмити або програти якийсь сигнал на сурмі, трубі), ВІДТРУБИ́ТИ, ВІДТРЕМБІТА́ТИ діал. На вечірній лінійці, коли вже горніст відсурмив і завмерли струнко вишикувані загони, директор вийшов на середину плацу (О. Гончар); Відтрубили сурмачі; Вівчар відтрембітав. Словник синонімів української мови
  4. відтрубити — ВІДТРУБИ́ТИ, ублю́, у́биш; мн. відтру́блять; док., перех., рідко. Те саме, що відсурми́ти. Відтрубили сурмачі нічліг (Чендей, Поєдинок, 1962, 55). Словник української мови в 11 томах