1. Словник української мови у 20 томах

відтікати

ВІДТІКА́ТИ, а́є, недок., ВІДТЕКТИ́, ече́, док.

1. Текти, віддаляючись від чого-небудь.

Із синусів кров відтікає у внутрішні яремні вени, потім у плечоголовні та у верхню порожнисту вени (з наук. літ.).

2. перен. Поступово переміщатися в інше місце (перев. про значну кількість людей або про матеріальні багатства).

Не лише відносно невеликий національний капітал не повинен відтікати за кордон, як це відбувається нині, а й зарубіжні інвестори мають вкладати свої інвестиції в економіку України (з навч. літ.);

Витрачені гроші залишаться в державі, замість того щоб відтекти на рахунки закордонних організацій (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтікати — відтіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтікати — -ає, недок., відтекти, -ече, док. Текти, віддаляючись від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтікати — ВІДТІКА́ТИ, а́є, недок., ВІДТЕКТИ́, ече́, док. Текти, віддаляючись від чого-небудь. Словник української мови в 11 томах