1. Словник української мови у 20 томах

відтінковий

ВІДТІ́НКОВИЙ, а, е.

Прикм. до відті́нок 1–3.

Багата відтінкова палітра між білим та чорним розгортається у всьому блиску в сценах з неоднозначним сюжетом (із журн.);

Читаючи “Позиченого чоловіка” Є. Гуцала, дивуєшся авторському вмінню вдало використовувати десятки сотень воістину неперевершених словесних перлів і навіть цілісних гніздових сюжетів із близьким відтінковим забарвленням (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтінковий — відті́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відтінковий — -а, -е. Прикм. до відтінок. Великий тлумачний словник сучасної мови