відтінювач
ВІДТІ́НЮВАЧ, а, ч.
1. Пристрій, прилад для відтінювання плівки.
Для вирівнювання контрасту зображення або світлового акцентування його деталей застосовуються відтінювачі різних профілів (з навч. літ.).
2. Пристрій до оптичних приладів для плавного зменшення освітленості поля зображення.
Відтінювач до фотоспалаху.
3. Фарбник, який використовується з косметичною метою.
Відтінювач для волосся.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відтінювач — відті́нювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови