відумерлий

ВІДУМЕ́РЛИЙ, а, е.

Те саме, що ви́морочний.

Територіальна громада може набувати право власності на майно, яке визнано судом відумерлим (з мови документів);

Відумерла спадщина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me