відумерлий
ВІДУМЕ́РЛИЙ, а, е.
Те саме, що ви́морочний.
Територіальна громада може набувати право власності на майно, яке визнано судом відумерлим (з мови документів);
Відумерла спадщина.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me