відфиркувати
ВІДФИ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
Заважаючи проникненню рідини в дихальні шляхи, з шумом, силою видихати повітря через рот, ніс.
Соня вже пливла назад до берега. .. вона всміхалася й, відфиркуючи, кричала (Г. Колісник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відфиркувати — відфи́ркувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови