відфутболювати

ВІДФУТБО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДФУТБО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що, розм.

1. Відбивати щось ногою.

Здавалося, що головною метою гравця було не торкатися м'яча. Тільки-но круглий летів до нього, футболіст одразу ж відфутболював його куди подалі (з газ.);

Відфутболити бляшанку.

2. перен. Позбуватися кого-, чого-небудь, відіславши чи відправивши куди-небудь, іншим інстанціям.

Атоменерго вперто відфутболює вимоги громадськості припинити скидання теплових стоків АЕС безпосередньо в Десну (з газ.);

– Ну, тепер, гадаю, діло зрушиться. На понеділок, товаришу студент, нам із проектом на заводі бути. – Тільки чи знову не відфутболять? – висловив сумнів Микола (О. Гончар);

Завідувач відділу безцеремонно відфутболив назад редакції ще два листи-відгуки без перевірки конкретних фактів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відфутболювати — відфутбо́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відфутболювати — див. відфутболити. Великий тлумачний словник сучасної мови