1. Словник української мови у 20 томах

відхаркнути

ВІДХА́РКНУТИ, ну, неш, док., що і без прям. дод.

Однокр. до відха́ркувати.

Дум'як, що сів був під час своєї промови, не рухаючися з місця, відхаркнув і плюнув (І. Франко);

– І віддай зараз же писанку! – зажадав [Воронич] по хвилині, смачно відхаркнувши у свою, ще Ромою гаптовану хустку (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхаркнути — відха́ркнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відхаркнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до відхаркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відхаркнути — ВІДХА́РКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до відха́ркувати. Дум’як, що сів був під час своєї промови, не рухаючися з місця, відхаркнув і плюнув (Фр., VIII, 1952, 97). Словник української мови в 11 томах