відхаючити
ВІДХАЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм.
Те саме, що відха́яти.
При переправі через Дніпро він обмок і застудився. Ледве мої знахарі відхаючили його від смерті (В. Малик);
Він довго поїв Перегуду кисляком, .. давав нюхати нашатирний спирт і пити воду з краплями того ж нашатирю, аж поки одхаючив і приволік сюди (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відхаючити — відхаю́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- відхаючити — див. відхаювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відхаючити — ВІДХАЮ́ЧИТИ див. відха́ювати. Словник української мови в 11 томах