відхекувати

ВІДХЕ́КУВАТИ, ую, уєш, недок, ВІДХЕ́КАТИ, аю, аєш, док., розм.

Важко дихати, перев. після фізичного навантаження; відсапувати.

Його матушка в тридцять років устигла так розпастися, що відхекувала кожний свій крок (М. Стельмах);

Старий відхекає, підставить лице під струмінь, довго стоятиме так (Є. Пашковський).