відхилювач

ВІДХИ́ЛЮВАЧ, а, ч.

Пристрій, який запобігає значним відхиленням стовбура свердловини на великих глибинах буріння.

При роторному бурінні як відхилювач використовується клин, що опускається на вибій або на інше місце у свердловині й відтискає долото (з наук.-попул. літ.);

Кольські буровики винайшли спеціальний бурильний відхилювач з телеметричною системою, яка миттєво вловлює найнезначніші відхилення від вертикалі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхилювач — Отклонитель — deflecting tool — *Ablenkkeil, Ablenkvorrichtung – 1) при бурінні — пристрій, що створює бокове поперечне зусилля для зміни напряму руху долота під час буріння. В. застосовується для буріння похило-скерованих свердловин. Гірничий енциклопедичний словник