1. Словник української мови у 20 томах

відхлинати

ВІДХЛИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДХЛИ́НУТИ, ну, неш, док.

1. тільки 3 ос. Відходити, відступати, текти назад від чогось (про воду, кров і т. ін.).

Потім устромила [Олена] голову в корито і довго стояла стовбура, відчуваючи, як гаряча кров відхлинає від голови і робиться легше (Григорій Тютюнник);

Кров нараз відхлинула від її обличчя, і воно .. стало в цю хвилинку жовтим, старішим (С. Журахович);

Гетьман мовчав довго. Так довго, що в Хіврі відхлинула від обличчя кров і посиніли губи (Ю. Мушкетик);

Хвилі відхлинули від берега;

* Образно. Коли страшна хвиля людської ненависті трохи відхлинула, князь схопився за голову. – О Боже! Люди! Що ви натворили! Побили послів! (В. Малик).

2. перен. Швидко відходити, відступати від кого-, чого-небудь (про натовп, групу людей).

Маса поволі розгойдується, ніби одхлинає назад (П. Колесник);

Діти одхлинули від вікон (В. Кучер);

Лава вершників відхлинула та скотилася вниз на дно балки (Юліан Опільський).

3. тільки док., безос., діал. Полегшало, стало легше на душі.

– Се якась інша молода княгиня. – Мені наче одхлинуло (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхлинати — відхлина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відхлинати — -аю, -аєш, недок., відхлинути, -ну, -неш, док. 1》 Текти назад від чогось. 2》 перен. Швидко відходити, відступати від кого-, чого-небудь (про натовп, групу людей). 3》 тільки док., безос., діал. Полегшало, стало легше на душі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відхлинати — ПЕРЕДИХНУ́ТИ (перевести подих); ПЕРЕСАПНУ́ТИ (важко); ВІДХЛИНУТИ, ВІДХЛИ́ПНУТИ, ВІДХЛИНУТИСЯ розм. (перев. під час плачу, кашлю тощо). — Недок.: передиха́ти (переди́хувати), відхлина́ти, відхли́пувати. Шакір важко закашлявся і довго не міг передихнути (З. Словник синонімів української мови
  4. відхлинати — ВІДХЛИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДХЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Текти назад від чогось. Потім устромила голову в корито і довго стояла стовбура, відчуваючи, як гаряча кров відхлинає від голови і робиться легше (Тют. Словник української мови в 11 томах